Бувають ситуації, які викликають у нас незрозумілий страх. Ми намагаємося знайти причину, іноді безуспішно. Ситуації, які природно викликають у нас занепокоєння, наприклад складання іспиту, не повинні нас хвилювати. Однак, якщо тривога зберігається протягом тривалого часу, заважає нашій повсякденній діяльності або з’являється в певних ситуаціях, це може турбувати. Якщо нам важко знайти причину наших невротичних симптомів, можливо, ми маємо справу з невротичними розладами. Невроз є найпоширенішим психічним розладом. Найчастіше з ним борються люди у віці 25-45 років, хоча це не правило. Характеризується появою хронічної та надмірної тривоги та інших емоційних симптомів.
Термін невроз вперше використав лікар Вільям Каллен у 18 столітті. Його роботи базувалися на поділі хвороб на три класи: неврози, хвороби, пов'язані зі шкідливими звичками, і місцеві хвороби (наприклад, рак). Пізніше Зигмунд Фрейд у своїх роботах займався невротичними розладами. Він назвав їх тривожними неврозами, пізніше названими тривожними розладами.
Найчастіше причиною неврозу є фактори зовнішнього походження. Сильний і тривалий стрес може бути одним з основних факторів, що викликають невроз. Стресові життєві ситуації, такі як сімейні проблеми, втрата близької людини, труднощі на роботі чи навчанні, можуть призвести до виникнення та посилення симптомів неврозу. Травматичний досвід може мати величезний вплив на розвиток неврозу. Люди, які пережили травматичні події, такі як фізичне та сексуальне насильство, нещасні випадки чи війни, можуть бути більш сприйнятливими до розвитку неврозу. Такі переживання можуть спричинити хронічний стрес, вплинути на функціонування нервової системи та викликати емоції, які іноді дуже важко витримати.
Величезний вплив на розвиток нашої психіки має сімейне оточення. Якщо є надмірний стрес, конфлікти, неадекватні моделі поведінки або негативні стосунки, це може сприяти розвитку неврозу. Сімейні фактори, такі як надмірна опіка, надмірна критика або відсутність емоційної підтримки, також можуть сприяти розвитку невротичних розладів. Вплив середовища також включає соціальний тиск. Очікування та вимоги, які пред'являються до нас суспільством, групами однолітків або сім'єю, можуть викликати надмірну напругу та тривогу, що сприяє розвитку неврозу. Ще одна причина – негативні моделі мислення. Негативні переконання, передбачення та моделі мислення, такі як схильність до катастроф, надмірне занепокоєння, перфекціонізм або схильність до надмірного контролю, сприяють розвитку та підтримці неврозу.
На розвиток неврозу можуть впливати внутрішні фактори. Це можуть бути особистісні фактори. Наприклад, люди зі схильністю до перфекціонізму, надмірного критицизму, песимізму можуть бути більш схильні до невротичних розладів. Низька самооцінка і впевненість у собі сприяють розвитку розладів. Люди з низькою самооцінкою гостро реагують на критику. У результаті їм важко впоратися з тим, що про них думають інші. Це може сприяти надмірній тривожності. Люди, яким важче справлятися зі стресом, також можуть бути більш схильні до неврозів. Відсутність здорових механізмів вирішення складних ситуацій може призвести до неефективного подолання стресу та надмірної тривоги.
Згідно з когнітивно-поведінковою моделлю, наше дисфункціональне та негативне мислення впливає на наш настрій і поведінку. Коли ми перебуваємо в сильних емоціях, ми починаємо спотворено інтерпретувати реальність. Ми можемо припустити найгірші сценарії, що породжує в нас великий страх. Неправильне і невідповідне до реальності функціонування є причиною неприйнятного способу мислення. Когнітивно-поведінковий підхід припускає, що те, що ми відчуваємо і як ми поводимося щодо даної події, залежить від наших думок і переконань. Наша поведінка є результатом інтерпретації даної ситуації, в якій ми знаходимося. Помилкові, негативні переконання можуть призвести до неврозу. Тривожна поведінка виникає в результаті класичного обумовлення та наслідування, тобто вивчення правил. Невротичні розлади можуть також виникати внаслідок недооцінки власних навичок подолання загрозливої ситуації. Це також може бути викликано переоцінкою ймовірності виникнення загрози та її розміру.
Метою психодинамічної терапії є виявлення труднощів у нашому житті, причини яких часто ховаються в підсвідомості. У психодинамічному розумінні невроз - це спосіб подолання важкої ситуації за допомогою захисних механізмів. Воно виникає внаслідок психологічного конфлікту, який сягає корінням в історію нашого дитинства. Ці конфлікти створюють компроміс між бажанням і захистом. Відповідно до психодинамічної концепції, особистість складається з Его, Ід і Суперего. Ідентифікатор - це частина несвідомого, яка відповідає за наші потяги і керується принципом задоволення. Его розуміють як найбільш усвідомлену частину нас, яка керується принципом реалізму. Однак суперего відноситься до моральних принципів і представляє внутрішні ідеали.
Конфлікти найчастіше виникають між ідентифікатором і суперего, яке не здатне терпіти потреби і прагне до ідеалу. В особистості, яка не схильна до неврозів, Его здатне узгоджувати вимоги, висунуті Суперего, одночасно задовольняючи потреби Ід. Це можливо за допомогою захисних механізмів. Ці механізми відповідають за спрямування, гальмування, контроль і задоволення потреб. Однак іноді буває так, що его не в змозі впоратися з вимогами та потягами. У результаті ми починаємо пригнічувати свої потяги, щоб задовольнити свої вимоги та ідеали. Енергія, яка не має здорового виходу, починає викликати симптоми неврозу.
Люди, які страждають неврозами, часто відчувають труднощі з контролем своєї тривоги, яка може виникати в різних життєвих ситуаціях. У разі неврозу можуть спостерігатися психічні симптоми, тобто порушення досвіду, фізичні симптоми та психосоматичні розлади. Типовими симптомами є прискорене серцебиття та утруднене дихання. Ви можете відчувати тремтіння рук або всього тіла, а також надмірне потовиділення. Відчуття втрати контролю стає дуже інтенсивним, і досвід сильної тривоги, який може посилити катастрофічні думки, може здаватися, ніби цей стан ніколи не закінчиться. Ви можете відчувати запаморочення, біль у животі або нудоту, а також загальну напругу м’язів у вашому тілі. Люди, які страждають неврозами, часто борються зі сном. Проблеми зі сном породжують загальну втому і відчуття слабкості. Кошмари також можуть виникати в результаті загальної напруги і виснажливих думок.
У довгостроковій перспективі невроз може негативно вплинути на повсякденне функціонування. Люди, які відчувають симптоми неврозу, можуть відійти від соціальних стосунків. У постійній напрузі важче налагоджувати стосунки і почуватися в них комфортно. Це також може відобразитися на професійному житті, яке зазвичай повне викликів. Невроз може призвести до розвитку інших психічних розладів, наприклад, депресії, розладу харчування або безсоння. Тривала напруга, пов'язана з неврозом, впливає на фізичне здоров'я. Це послаблює імунну систему і підвищує сприйнятливість до інфекцій. Крім того, це може призвести до підвищеного ризику серцево-судинних захворювань. Люди з неврозами можуть мати більшу схильність до вживання психоактивних речовин. Залежності можуть бути способом боротьби з тривогою та важкими емоціями.
На щастя, існує безліч методів підтримки людей, які страждають неврозами. Лікування зазвичай передбачає поєднання психологічної терапії та медикаментозної терапії. Одним з найбільш ефективних терапевтичних методів є когнітивно-поведінкова терапія. Вона зосереджена на виявленні та зміні думок і поведінки, які є несприятливими для здоров'я. Це допоможе вам дізнатися нові способи боротьби з тривогою та стресовими ситуаціями. Психодинамічна терапія також може бути ефективною. Психодинамічна терапія полягає не в усвідомленні того, чого боїться пацієнт. Важливо зіткнутися з емоціями і переживаннями, які викликали цей страх. Важливо помітити, що призвело до сприйняття певного почуття, певної потреби як загрозливої. Тільки контакт із забутими важкими емоціями призводить до переробки цих емоцій, що призводить до зміни структури захисних механізмів.
У деяких випадках доцільно застосування фармакотерапії. Психіатр може порекомендувати ліки від тривоги або антидепресанти, які ефективні для полегшення симптомів. Важливо використовувати ліки під наглядом психіатра і, бажано, в поєднанні з психотерапією. Ви можете допомогти собі в повсякденному житті, використовуючи методи релаксації, дотримуючись здорового харчування, спілкуючись із близькими, знаходячи час для відпочинку та насолоди. Зосередженість на собі, розуміння і приділяння уваги і часу своєму здоров'ю може істотно поліпшити ситуацію і допомогти в лікуванні неврозу .
Поняття карми пов'язане з дхармічними релігіями (буддизмом, індуїзмом, джайнізмом, сикхізмом і айвікізмом). Усі дхармічні релігії виникли на Індійському субконтиненті. Слово «карма» буквально означає «вчинок», «дія». Карма розуміється як закон причини і наслідку. Кожна наша дія приносить певний ефект. Закон карми визначає спосіб життя. Це інший спосіб робити речі. Кожен сам відповідає за своє життя і поведінку. Це стосується як щастя, так і страждання. Поняття карми пов’язане з поняттям реінкарнації, тобто постійно повторюваного циклу народження, смерті та переродження. Згідно з поглядами східних релігій, наше теперішнє життя є лише одним із багатьох. До народження ми вже пережили інші втілення, а після смерті нас чекають нові. Те, як ми діємо в житті, впливає на форму, в якій ми народимося в наступному втіленні.
Зараз візити до психіатра вже не викликають стільки суперечок, як раніше. Але це цілком природно, якщо ми боїмося відвідування психіатра. Що найчастіше змушує нас боятися такого візиту? Це може бути абсолютно нова для нас ситуація, і стрес виникає у відповідь на невідомість. У деяких культурних колах психічні проблеми все ще вважаються темою табу. У результаті ми можемо мати хибний образ відвідування психіатра як щось, чого треба соромитися. Іноді страх також пов'язаний з діагнозом. Страх перед діагнозом може бути пов’язаний зі страхом негативного впливу діагнозу на нашу особистість і на сприйняття іншими. Ми можемо боятися, що звернення за психіатричною допомогою вплине на наше соціальне чи професійне становище. Занепокоєння часто пов'язані з перебігом терапевтичного процесу. Ми можемо не знати, як проходять візити і чи будуть вони ефективними.
Коли наше тіло бореться з хворобою, наш розум часто сміливо стоїть поруч з ним, разом переживаючи кожну труднощі та кожну мить невизначеності. Фізична хвороба – це не лише випробування для нашого організму, а й випробування для нашої психіки. Як знайти світло надії та душевну рівновагу в тіні хвороби? Незалежно від того, чи це короткочасна хвороба, чи тривала хвороба, наслідки для психічного здоров’я можуть бути глибокими. Розуміння того, як наша психіка поводиться перед обличчям фізичної хвороби, з якими труднощами ми можемо зіткнутися та як ми можемо подбати про своє психічне здоров’я в цей період, має вирішальне значення для цілісного підходу до здоров’я.
У сучасному швидкому темпі життя ми часто забуваємо про важливий елемент нашого благополуччя – психічну регенерацію. Повсякденні стресові ситуації, велика відповідальність і постійна напруга можуть призвести до психічного виснаження. Тому так важливо знайти час і способи відновити внутрішній баланс. Психічне відновлення — це процес, який дозволяє нам зняти напругу, зняти стрес і відновити психічні сили. Це час, присвячений турботі про свої емоції, відпочинку та розслабленню. Під час психічної регенерації ми можемо зосередитися на відновленні спокою, зарядці батарей і відновленні ясності думки.
Перфекціонізм, термін, який часто хвалять у суспільстві, — це постійне прагнення до бездоганності та встановлення надзвичайно високих стандартів. Хоча це може здаватися чудовою метою, складні верстви перфекціонізму часто приховують темну сторону. Як прагнення до ідеалу впливає на наше психічне здоров'я? Чи варто намагатися зробити наше життя бездоганним?
Харчування під впливом стресу – поширене явище, з яким стикаються багато з нас. Це пояснюється тим, що їжа, особливо їжа з високим вмістом цукру та жиру, може тимчасово покращити ваш настрій, вивільняючи такі нейромедіатори, як дофамін, які викликають відчуття задоволення. Таким чином, їжа стає швидким, хоча часто нездоровим способом полегшення емоційного дискомфорту. Однак тяга до їжі у відповідь на емоційний стрес, а не фізичний голод, може бути сигналом глибшої проблеми. Коли стресове харчування стає проблемою?
