Напевно, ви чули про інтервальні тренування, коли виконуються ряд вправ, наприклад, віджимання на межі, а потім робиться перерва для відпочинку, а потім знову починається виконання. Цей метод дозволяє скоротити час тренування, але при цьому отримати гарне навантаження. Також працює і наш мозок. Якщо потрібно вивчити за короткий час багато термінів. Використовуйте метод інтервального повторення. Ця методика полягає в тому, щоб завчити нову інформацію, повторюючи дані через певний час для кращого засвоєння. Як це виглядає: наприклад, потрібно запам'ятати історичні дати для складання іспиту. Як часто їх потрібно повторювати?
Мозок людини працює так, що вона краще сприймає інформацію, якщо повторює її кілька разів протягом тривалого часу, роблячи перерви на відпочинок. Звичайно, ми звикли готуватися до екзамену за ніч, і навіть вдавалося здобувати високі бали. Завчена інформація зберігалася в короткостроковій пам'яті, звідки ми могли легко отримати потрібні дані. Але наскільки довго інформації зберігатиметься у мозку? Давайте розберемося у видах та типах повторень.
Залежно від часу виділяють такі типи:
За типом повторень виділяють:
Наприкінці 1880-х психолог Герман Еббінгауз зайнявся систематичним вивченням пам'яті. Він запам'ятовував безглузді набори слів, а через певні проміжки часу перевіряв свої знання.
В результаті цих експериментів він вивів закономірність, відому сьогодні як крива забування Еббінгауза. Схематично вона виглядає так:
Суть у тому, що швидкість забування інформації обернено пропорційна часу з моменту її запам'ятовування. Чим більше пройшло часу, тим повільніше вона запам'ятовується.
Ця теорія не дуже чітко відбиває реальність. Виходячи з неї, можна подумати, що рано чи пізно ми маємо забути практично все. Але так не відбувається. Більше того, деякі моменти відображаються в пам'яті миттєво та назавжди.
У своїй книзі "Як ми вчимося" автор Бенедикт Кері описує нову "теорію невикористання" (те, що він називає теорією "забути вчитися"), яка краще пояснює, чому одні спогади залишаються, коли багато інших зникають.
Основний принцип цієї теорії полягає в тому, що пам'ять має два різні фактори - можливість зберігання і можливість вилучення. Міцність зберігання не в'яне з часом. Після того, як інформація була отримана і мозок вважає, що вона досягла деякого порогу важливості, вона зберігається. Міцність зберігання можна лише збільшити через додаткові повторення та використання інформації.
Однак здатність до вилучення інформації з пам'яті не така потужна. Вона дуже непостійна і потребує регулярного обслуговування. Саме через нездатність отримати потрібні дані ми і забуваємо щось.
Припустимо, ви витратили на вивчення якоїсь інформації 20 повторень. Якщо вона досить важлива для вашого мозку, швидше за все, він переведе її на довгострокову пам'ять. Якщо ви не періодично витягуватимете інформацію з пам'яті, десь через місяць вона «забудеться», залишиться якихось 5-10%. І щоб повторно вивчити її, вам знадобиться 15 повторень. У сумі виходить 35 повторень.
А що буде, якщо ви спочатку витратите 15 повторень, а нагадайте собі про інформацію за тиждень? Вам знадобиться якихось 5 повторень, щоб відновити весь обсяг знань. Ще за 3 тижні ви зробите 5 повторень. У сумі вийде лише 25 повторень.
Це другий принцип теорії «забудь вчитися»: що більше знижується сила вилучення, то більше збільшується обсяг навчання при повторному зверненні до пам'яті. І навпаки, щоб зменшити обсяг навчання, потрібно збільшувати силу вилучення (а не силу зберігання). Зробити це можна за допомогою періодичних інтервальних повторень.
При виборі типу повторень орієнтуйтеся насамперед на вигляд, обсяг інформації та час. Вам потрібно завчити історичні дати чи столиці країн для іспиту та знати всю структуру інформації. Або вам потрібно запам'ятати невеликий список англійських слів за короткий термін для диктанту. Методику інтервальних повторень можна застосувати майже у всіх випадках, так ви швидше та якісніше запам'ятаєте інформацію.
Вважають, що бути лінивим — це соромно і ганебно. Зараз модно працювати в режимі багатозадачності, вичавлювати себе максимально, бути ефективним і продуктивним. Існує безліч тренінгів та курсів, в яких обіцяють раз і назавжди позбавити вас від прокрастинації. Але чи потрібно цього дійсно позбавлятися?! Згідно з дослідженнями Університету Британської Колумбії, людина за природою схильна заощаджувати енергію, щоб потім ефективніше полювати і боротися за виживання. У цій статті ми розберемо, чому важливо іноді лінуватись і як від цього отримувати користь.
