Маркетологи вже давно освоїли методи впливу на емоції. Вони точково досліджують слабкі сторони цільової аудиторії, щоб ударити прямо в ціль та продати більше товару. Багато фахівців навчилися впливати на підсвідомість споживачів через рекламу, яскраву етикетку чи цінності, натискаючи на ту частину психіки, яку ми контролюємо. Такий підхід називається "нейромаркетинг". Давайте розберемося, які є методи впливу і як це працює.
Нейромаркетинг - це область науки, в рамках якої вимірюються фізіологічні та нейронні сигнали для розуміння мотивації та переваг покупців. За допомогою спеціальних процедур дослідники фіксують реакцію мозку на продукт або маркетингове повідомлення та відстежують процеси, які проходять у ньому без участі свідомості. Так нейромаркетинг допомагає зрозуміти, що краще буде продаватися, який рекламний відеоролик буде більш ефективним і навіть те, як краще розмістити товар на полицях у магазині.
Ця область поєднує у собі знання когнітивної психології, нейрофізіології та маркетингу. Прихильники нейромаркетингу вважають, що з його допомогою можна побачити справжню несвідому реакцію людини. На фокус-групах та опитуваннях люди можуть брехати чи прикрашати, іноді самі того не розуміючи, бо хочуть здатися краще, ніж є, а підсвідомі реакції завжди правдиві.
Перші дослідження у цій галузі проводив американський професор Джеральд Залтман наприкінці 1990-х років. Він запозичив метод із психоаналізу та вивчав глибинні метафори, якими люди описують ті чи інші товари. Термін «нейромаркетинг» вперше застосували в 2002 році: спочатку у прес-релізі про відкриття американського інституту BrightHouse, який обіцяв «виконати революцію в маркетингу», а через кілька місяців у Нідерландах професор Але Смідс провів лекцію на тему споживчої поведінки та нейробіології, в якій також розповів про нейромаркетинг.
Тоді ж, на початку 2000-х років, нейромаркетингові дослідження стали поширюватися на ринку. Наприклад, у 2004 році дослідники з Університету Еморі вивчали реакції на Coca-Cola та Pepsi за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Спочатку випробувані куштували напої, але не знали, який з їх який. Тоді дослідники не помітили різниці у реакціях. Але коли випробувані бачили бренд напою, їх лімбічні структури (області мозку, пов'язані з емоціями, спогадами та несвідомою обробкою) виявляли підвищену активність, демонструючи, що знання бренду змінило сприйняття.
Нейромаркетинг виходить із того, що рішення про покупку приймається підсвідомо. При цьому маркетингові активності можуть впливати на п'ять основних каналів сприйняття людини:
За допомогою спеціального обладнання можна буквально побачити реакції на різні стимули — як розподілилася увага, чи були якісь емоції від взаємодії та наскільки сильними вони були.
Нейромаркетингові дослідження можуть дозволити собі, як правило, лише великі компанії. Вони замовляють дослідження у спеціальних лабораторіях або організують їх самостійно. В основному нейромаркетингові дослідження проводяться, щоб зрозуміти, наскільки ефективним є брендинг, продуктовий дизайн, реклама, взаємодія з онлайн-сервісами, розважальні активності.
Вчені провели дослідження, в якому виявили, що наш мозок функціонує поза нашою свідомістю. Наприклад, коли людина думає, що їй купити, то рішення приходить із затримкою на 8 секунд. Така особливість людської свідомості допомагає маркетологам застосовувати різні методи впливу на потенційних покупців. Розглянемо 5 поширених методів з нейромаркетингу:
Коли ми думаємо про розвиток особистості та характеру, ми часто зосереджуємося на індивідуальному досвіді та генетиці. Однак одним із ключових факторів, що впливають на наш розвиток, є соціальна група, в якій ми перебуваємо. Ці соціальні мережі відіграють ключову роль у формуванні нас як особистостей – від родини до груп однолітків і місцевих громад.
Бувають такі дні, коли ви працюєте на межі, виконуючи одну задачу за іншою. Але є й інші дні, коли вам важко зосередитися на роботі, вас постійно щось відволікає або ви відволікаєтесь на будь-яку нісенітницю, шум в офісі не дає зібрати думки воєдино. Що ж робити в таких ситуаціях і як навчитися швидко включатись у робочий процес?
Вважають, що бути лінивим — це соромно і ганебно. Зараз модно працювати в режимі багатозадачності, вичавлювати себе максимально, бути ефективним і продуктивним. Існує безліч тренінгів та курсів, в яких обіцяють раз і назавжди позбавити вас від прокрастинації. Але чи потрібно цього дійсно позбавлятися?! Згідно з дослідженнями Університету Британської Колумбії, людина за природою схильна заощаджувати енергію, щоб потім ефективніше полювати і боротися за виживання. У цій статті ми розберемо, чому важливо іноді лінуватись і як від цього отримувати користь.
Багатьом знайомий такий стан, коли не можеш ніяк прокинутися та почати працювати. Начебто став о 7-й ранку, на роботу приїхав до 9 години, а мозок все ще спить і чомусь ніяк не хоче включатися в роботу. Як прокидатися правильно, щоб мозок почав максимально функціонувати з самого ранку, докладно розберемо в цій статті.
З кожної проблеми є вихід і не один. Постійно доводиться вибирати між альтернативними варіантами. Що нами при цьому керує? Чому одні рішення даються легко, а інші тиснуть важким вантажем?
Ймовірно, через те, що наші життєві цінності стоять вище вигоди, і навіть позитивний результат не приносить внутрішнього задоволення, якщо йде врозріз із ними. Як правильно визначити наші цілі та життєві цінності, щоб вони не суперечили одна одній? Адже всі хочуть пишатися своїми вчинками, а не мучитися докорами совісті.
