Слово «емпатія» було введено німецькими естетиками, які так описували емоційні переживання, викликані контактом з твором мистецтва. Дивлячись на мистецтво, глядач міг співпереживати йому, художник хотів передати, які емоції він хотів висловити через роботу. У наш час під емпатією розуміють здатність розуміти почуття іншої людини та вміння відрізняти переживання іншої людини від власних.
Багатьох із нас із дитинства захоплювали історії про героїв, які долають перешкоди й рятують світ. Незалежно від нашого віку чи культури, захоплення героїзмом, здається, є всюдисущим. Але чому ми так часто мріємо бути героями і які мотиви керують нашим бажанням? Ми прагнемо бути героями в житті через наші внутрішні мотивації та потреби. Ми хочемо знати, що наше життя має значення та впливає на інших людей і світ.
У нашому сучасному стрімкому житті ми часто заглушаємо голос вдячності під шумом повсякденних справ і зобов’язань. Робочі завдання, домашні справи, щоденні виклики та рутинна діяльність стають такою природною частиною нашого життя. В результаті ми перестаємо бачити їх справжнє значення. Прокидатися вранці, щоб почати новий день, стає нормою. Так само, як виконання сотень видів діяльності, які складають наше існування. Парадоксально, але саме ці, здавалося б, дріб’язкові аспекти нашого існування складають основу нашого добробуту та суттєву підтримку в повсякденному функціонуванні.
Рішення про звільнення працівника – одне з найскладніших завдань, з якими стикаються роботодавці. Незалежно від причин такого рішення, цей процес насичений емоціями і управління ним вимагає виваженого підходу. Сучасні організації усвідомлюють, що етичний підхід до звільнення працівників важливий не лише з соціальної точки зору, але й для довгострокової репутації компанії та психічного здоров’я всіх залучених сторін.
У світі психології захоплення розмаїттям людського інтелекту постійно призводить до відкриття нових сфер розумових здібностей. Однією з цих областей є явище, відоме як «екстремальний інтелект». Це незвичайне поняття стосується індивідів, які не тільки відрізняються високим рівнем загального інтелекту, але й демонструють надзвичайну здатність до розгалуженого мислення та розумову гіперефективність.
Музика відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини та впливає на нас на багатьох різних рівнях. Це універсальна мова емоцій, яка дозволяє висловлювати та розуміти почуття інших. Звуки та мелодії переносять нас через цілий спектр емоцій, від радості та хвилювання до смутку та ностальгічних спогадів. Прослуховування музики дозволяє нам ідентифікувати себе з певним настроєм чи емоцією, що може бути як розслаблюючим, так і глибоким переживанням.
Перфекціонізм, термін, який часто хвалять у суспільстві, — це постійне прагнення до бездоганності та встановлення надзвичайно високих стандартів. Хоча це може здаватися чудовою метою, складні верстви перфекціонізму часто приховують темну сторону. Як прагнення до ідеалу впливає на наше психічне здоров'я? Чи варто намагатися зробити наше життя бездоганним?
Коли ми думаємо про розвиток особистості та характеру, ми часто зосереджуємося на індивідуальному досвіді та генетиці. Однак одним із ключових факторів, що впливають на наш розвиток, є соціальна група, в якій ми перебуваємо. Ці соціальні мережі відіграють ключову роль у формуванні нас як особистостей – від родини до груп однолітків і місцевих громад.
Упередження — це заздалегідь сформоване, часто негативне ставлення чи думка щодо людей чи груп через їх приналежність до певної соціальної категорії. Вони можуть стосуватися раси, статі, віку, релігії, етнічної приналежності. Упередженість, як свідома, так і несвідома, впливає на те, як ми сприймаємо інших людей, і може призвести до несправедливого ставлення. Упередження - це соціальне явище. Незважаючи на їх поширеність, механізми, що лежать в їх основі, часто залишаються неясними. Як виникають упередження?
Харчування під впливом стресу – поширене явище, з яким стикаються багато з нас. Це пояснюється тим, що їжа, особливо їжа з високим вмістом цукру та жиру, може тимчасово покращити ваш настрій, вивільняючи такі нейромедіатори, як дофамін, які викликають відчуття задоволення. Таким чином, їжа стає швидким, хоча часто нездоровим способом полегшення емоційного дискомфорту. Однак тяга до їжі у відповідь на емоційний стрес, а не фізичний голод, може бути сигналом глибшої проблеми. Коли стресове харчування стає проблемою?